- вівця
- -і́, ж.1) Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м'ясо, молоко; самка барана.2) перен., зневажл. Про покірну, лякливу людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вівця
Смотреть что такое "вівця" в других словарях:
крівця — і, ж., нар. поет. Пестл. до кров 1). •• За/яча крі/вця див. за/ячий … Український тлумачний словник
вівця — іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири вівці … Орфографічний словник української мови
дрівця — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
крівця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
півслівця — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
церківця — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
дівця — і, ж., зах. Дівчина … Український тлумачний словник
дрівця — дрове/ць і дріве/ць, дровця/, дрове/ць, мн. Пестл. до дрова … Український тлумачний словник
півслівця — незм. Те саме, що півслова … Український тлумачний словник
церківця — це/рковця, і, ж. Зменш. пестл. до церква 2) … Український тлумачний словник
